- кушнір
- —————————————————————————————кушні́ріменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
кушнір
Смотреть что такое "кушнір" в других словарях:
кушнір — [кушн’і/р] ра/, м. (на) ро/в і / р і/, мн. ри/, р і/ў … Орфоепічний словник української мови
Кушнір — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
Кушніренко — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
кушнірство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
кушнірський — прикметник … Орфографічний словник української мови
кушнірувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
Кушнірук — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
кушнірувати — у/ю, у/єш, недок. Бути кушнірем, займатися кушнірством … Український тлумачний словник
кушнірство — а, с. Ремесло кушніра … Український тлумачний словник
кушнірський — а, е. Стос. до кушнірства … Український тлумачний словник
